Горобець Віктор Сергійович

опубліковано 30 червня 2025 року о 09:25

Віктор Сергійович Горобець народився 23 серпня 2001 року в мальовничому селі Казначеївка Магдалинівського району Дніпропетровської області. Його шкільні роки в Казначеївській загальноосвітній школі були сповнені активністю та прагненням до перемог. Він не лише старанно навчався, але й брав активну участь у спортивному житті школи, зокрема виявляв себе як здібний футболіст, представляючи школу на різноманітних змаганнях. Його спортивні досягнення не обмежилися шкільними стінами: у 2018 році він став переможцем спартакіади з волейболу в смт Магдалинівка, що свідчить про його наполегливість та командний дух. Продовжуючи свій навчальний шлях у Дніпропетровському професійно-технічному училищі №6, Віктор зарекомендував себе як один з найкращих учнів, отримавши відзнаку за підсумками 1-го семестру.

У листопаді 2020 року Віктор став на захист рідної землі, вступивши до лав Національної Гвардії України. З квітня 2021 року він служив гранатометником у військовій частині 3017, демонструючи мужність та відданість військовій справі. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації, з 24 лютого по 6 березня 2022 року, солдат Горобець героїчно виконував бойові завдання в найгарячіших точках Харківщини, відстоюючи свободу та незалежність України.

На жаль, 6 березня 2022 року під час виконання бойового завдання на блок-посту поблизу Харкова, в районі окружної дороги, на перехресті доріг Старий Салтів – Північна Салтівка, Віктор Сергійович Горобець загинув героєм, отримавши смертельні мінно-вибухові травми. Його самовідданість та жертовність назавжди залишаться в пам’яті українського народу. Похований Герой 13 березня 2022 року в рідному селі Казначеївка. За виявлену мужність та героїзм Віктора Сергійовича Горобця посмертно нагороджено ОРДЕНОМ «ЗА МУЖНІСТЬ» III ступеня (17 березня 2022 року). Його ім'я назавжди буде взірцем патріотизму та незламності духу. У Віктора залишилися батько (вітчим) Юрій Анатолійович Василенко, мати Оксана Анатоліївна Василенко та сестри Анастасія Юріївна Василенко й Анна Юріївна Василенко.

У розділі «Електронна книга пам'яті полеглих за Україну мешканців Магдалинівської громади»