Галичий Юрій Андрійович народився 6 червня 1971 року в селі Шевченківка Магдалинівського району Дніпропетровської області в сім`ї Галичого Андрія Петровича, який донині проживає в селі Євдокіївка. Крім Юрія в родині народилися ще два брати – Петро, який проживає в селі Чаплинка та Андрій, який проживає в селі Новопетрівка, обоє працюють механізаторами.
У перший клас Юрій пішов до Шевченківської восьмирічної школи. З часом родина переїхала до села Чумаки, де хлопець закінчив школу. Після здобуття неповної середньої освіти Юрій продовжив навчання в Професійно-технічному училищі, отримав професію механізатора. У 1989 році сім’я повернулась до села Тарасо-Шевченківка, де хлопець продовжив свою трудову діяльність механізатором у колгоспі ім. Шевченка.
Юрій Галичий був призваний на строкову службу. Після демобілізації (служив танкістом), він повернувся в рідний колгосп та продовжив працювати механізатором.
У 2000 р. переїхав в село Дубравку, яке стало постійним місцем його проживання. Працював у місцевому відділенні дослідного господарства «Поливанівка», на м’ясокомбінаті та комбікормовому заводі товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен». Останні 5 років перед мобілізацією Юрій працював механізатором у товаристві з обмеженою відповідальністю «Сади Дніпра» в місті Підгороднє.
Відповідно до наказу начальника Новомосковського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.01.2023 року, солдат, Галичий Юрій Андрійович призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини А1363.
У період з 22.03.2023 по 25.12.2023 старший солдат Галичий Юрій Андрійович брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Сіверськ Донецької області. Служив танкістом в оперативно-тактичному угрупованні «Лиман», підпорядкованому військовій частині А 0693.
Виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України, Юрій отримав тяжке поранення. Після лікування в першому територіальному медичному об`єднанні військового шпиталю «Лікарня Святого Пантелеймона» міста Львів, воїн-захисник Галичий Юрій Андрійович помер 08 січня 2024 року.
У Юрія Андрійовича залишилось четверо повнолітніх дітей і один неповнолітній син.
Його дружина, Галича Наталія Миколаївна, згадує, що Юрій був люблячим чоловіком та турботливим батьком, відповідальним на роботі, добрим господарем та вірним другом, який завжди прийде на допомогу.
Воїн-захисник Галичий Юрій Андрійович посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (Указ Президента України №148 від 07.03.2024 (СОК № 102068)).




























