Лебеденко Микола Григорович

опубліковано 30 червня 2025 року о 15:45

Микола Григорович Лебеденко народився 3 березня 1972 року в серці Дніпропетровщини – селі Казначеївка, що тоді належало до Магдалинівського району. Усе його життя було тісно пов'язане з цим куточком землі. Тут, у Казначеївській середній школі, він навчався з 1979 по 1989 рік. Після школи обрав шлях праці на землі, і з 1992 року працював трактористом у колгоспі «Дружба».

Він ріс у великій та дружній родині Григорія Максимовича та Поліни Пилипівни Лебеденків, маючи сестру Зінаїду та трьох братів: Івана, Сергія та Анатолія. Хоча власний шлюб Миколи Григоровича з Надією Володимирівною завершився розлученням, найціннішим скарбом для нього були діти – донька Ольга та син Максим.

Коли над Україною нависла загроза повномасштабного вторгнення, Микола Лебеденко не міг залишитись осторонь. 16 квітня 2024 року Новомосковський РТЦК та СП мобілізував його на військову службу. Старший солдат Лебеденко став навідником I механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А4698.

Свій обов'язок перед Батьківщиною він виконував мужньо та самовіддано. 5 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині, поблизу села Орлянка Куп’янського району, Микола Григорович Лебеденко героїчно загинув у бою, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України. Його життя обірвалося внаслідок вибухової травми, отриманої під час військових дій.

Микола Лебеденко повернувся додому, на рідну землю, щоб знайти вічний спочинок. Його поховали на Казначеївському кладовищі в Самарівському районі Дніпропетровської області.

Пам'ять про Миколу Григоровича Лебеденка – працьовитого селянина, люблячого батька та відважного воїна – назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав та в історії України, за яку він віддав найцінніше – своє життя.

У розділі «Електронна книга пам'яті полеглих за Україну мешканців Магдалинівської громади»