Бессараб Руслан Володимирович

опубліковано 30 червня 2025 року о 08:20

Бессараб Руслан Володимирович народився 18 червня 1977 року в місті Дніпро, де провів дитинство та підліткові роки.

З 1984 року десять років навчався в школі № 31 міста Дніпро. У 1994 році вступив до Дніпропетровського технікуму залізничного транспорту.

Військовий шлях почався після закінчення технікуму, коли 25 липня 1997 року Руслан був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Служив в місті Болград Одеської області в десантних військах. Пройшов шлях від рядового до старшини.

Працював в селі Січкарівка в колгоспі «Світанок» електриком, завжди сумлінно та старанно виконував свої обов’язки. Після розпаду колгоспу займався підприємницькою діяльністю. Руслан був активною, товариською, енергійною людиною, опорою та підтримкою для родини.

Виховувався в повній родині. Батько – Бубен В`ячеслав Едуардович, мати – Бубен Ольга Василівна, сестра – Шаталова Юлія В`ячеславівна.

Був одружений. Разом з дружиною Бессараб Оксаною Григорівною виростили та виховали двох синів. У мирному житті Руслан захоплювався рибальством, мисливством, ремонтом техніки. Любив проводити час з дітьми, приділяв їм багато уваги.

З 21 квітня 2022 року був мобілізований на військову службу, яку проходив в військовій частині А7014, де обійняв посаду головного сержанта, командира відділення №1.

Помер 18 лютого 2024 року в лікарні міста Самар. Поховали воїна в селі Січкарівка за місцем проживання.

Має нагороди:

«Учасник бойових дій» 13.04.2023р. №518850

Нагрудний знак «За зразкову службу» 04.04.2023р.

Подяка за сумлінне виконання службових обов`язків та проявлену ініціативу під час захисту України в умовах російської агресії 03.07.2023р.

Вічна Слава та пам'ять полеглому Герою!

У розділі «Електронна книга пам'яті полеглих за Україну мешканців Магдалинівської громади»