Рубаков Олексій Олексійович

опубліковано 30 червня 2025 року о 16:50

Народився 23 липня 1993 року в селі Поливанівка Магдалинівського району Дніпропетровської області у звичайній сільській сім’ї: мама - Рубакова Валентина Василівна, тато - Рубаков Олексій Васильович, молодший брат - Андрій.

У 2008 році, закінчивши 9 класів Поливанівської ЗОШ, продовжив навчання в Магдалинівському професійно-технічному училищі № 88 за спеціальністю «Фермерська справа». По закінченню був призваний до лав Збройних Сил України. Після служби Олексій повернувся додому. Працював на фабриці морозива «Ласунка», заводі «Міропласт», що в Дніпрі. Колеги по роботі згадували про нього: «Олексій був трудолюбивим працівником, який брався за все і доводив до кінця, ще й допомагав іншим. Мав тихий та спокійний характер».

А ще дуже любив тварин і все живе навколо.

Після початку повномасштабного вторгнення росії до України, Олексій вже 20 квітня 2022 року був мобілізований до Збройних Сил України. Служив солдатом в/ч 7014 у 66-му батальйоні 1-ї роти 1-му взводі 1-го відділення в окремій механізованій бригаді сухопутних військ.

Побратими та командир Олексія характеризували його як сміливого, витривалого воїна, який ішов тільки вперед і не ховався за спинами інших. Виконував найважчі завдання і повертався з «нуля» живим.

Одружився вже перебуваючи на війні.

1 серпня 2022 року Олексій Олексійович Рубаков загинув під населеним пунктом Мар’їнка Донецької області, проявивши мужність при виконанні бойового завдання, захищаючи свою Батьківщину.

Нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня та «Нагрудним знаком» 66-ї окремої механізованої бригади сухопутних військ.

Похований на центральному кладовищі с.Поливанівка Поливанівського старостинського округу №10 Магдалинівської територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області.

У розділі «Електронна книга пам'яті полеглих за Україну мешканців Магдалинівської громади»