Моторний Павло Леонідович народився 22 серпня 1977 року в селі. Котовка Дніпропетровської області Магдалинівського району в звичайній сільській родині.
В дитинстві був доброю, спокійною та допитливою дитиною. Любив розбирати електронну техніку, щоб подивитись, що там в середині, а потім зробити з того поличку. У Павла були золоті руки, він добре вмів все робити своїми руками особливо з дерева. Дуже любив відвідувати дитячий садок. В дитинстві дуже рано почав говорити. Коли був підлітком допомагав у хатніх справах.
У 1984 році пішов до школи. У 1993 році, після закінчення 9 класів Котівської середньої, пішов працювати до колгоспу в будівельну бригаду та паралельно навчався на водія.
У 1996 році був призваний на військову службу до лав Української Армії. Після повернення з лав ЗСУ працював водієм та різноробочим у колгоспі. З 2016 року пішов працювати до сільської ради працівником з територій благоустрою.
В 1999 році одружився на Наконечній Олені Петрівні, з якою прожив сім років. Влітку, 16 червня 1999 року в родині народився син Владислав.
В 2007 році одружився вдруге на Туїсовій Олені Володимирівні. Подружжя виховало трьох доньок: Туїсову Евгенію Володимирівну, 20.06.20007 року народження, Моторну Яну Павлівну, 10.05.2009 року народження, Моторну Богдану Павлівну,22.09.2014 року народження.
28 липня 2024 року Павло отримав повістку і був призваний на службу в/ч А5006.
У період з 05.08.20224 року по 07.09.2024 рік навчався за програмою підготовки «Базова Загальноосвітня Підготовка ВОС-100» і здобув кваліфікацію стрілець (ІІІ клас). Старший солдат стрілець-помічник гранатометника.
19 жовтня 2024 року відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну її свободу та незалежність, загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Новодмитрівка Покровського району Донецької області.
Похований на території нового кладовища села Котовка Самарівського району Дніпропетровської області.






