Народився 9 листопада 1980 року в селі Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області. У 1987 році пішов до першого класу Оленівської середньої школи. Рано залишився сиротою: мати, Ніна Миколаївна, померла від тяжкої хвороби. Вихованням Романа займався батько — Сергій Сергійович Коршунов.
Після закінчення школи у 1998 році працював трактористом у ТОВ «Агро-Овен». У 2003 році вступив до Дніпропетровського аграрного університету, однак через життєві обставини змушений був взятии академічну відпустку. Продовжив трудовий шлях водієм — спочатку у ТОВ «Агро-Овен», згодом в агрофірмі «Олімпекс-Агро» в селі Голубівка Новомосковського району.
У 2005 році переїхав до міста Дніпро. Працював водієм у будівельній фірмі, а після проходження курсів розпочав власну справу з ремонту житлових приміщень. Він був майстром на всі руки — відповідальний, дбайливий і сумлінний.
У 2010 році Роман Сергійович одружився. У 2011 році народилася донечка Ніколь — його найбільша гордість і натхнення.
Ті, хто знав Романа, згадують його як добру, спокійну і щиру людину. Він був працьовитим, товариським, завжди готовим допомогти — не словами, а ділом. Скромний, але надійний, він залишив у серцях односельців теплу згадку про себе. Його поважали за людяність і щирість.
10 листопада 2024 року, з почуттям обов’язку перед державою, Роман став до лав Збройних Сил України. Проходив службу у 157-й бригаді мотострілецького полку.
Загинув 25 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Тарасівка Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Вірний присязі, до останнього подиху захищав рідну землю від російських окупантів.
Похований із військовими почестями у рідному селі Оленівка. Провести Романа в останню путь зібралося все село — із квітами, зі сльозами, з болем і безмежною вдячністю.
У нього залишилися дружина Світлана, донька Ніколь, старший брат Юлій з родиною.
Пам’ять про Романа Сергійовича житиме в серцях усіх, хто його знав і любив.


