Калапуц Валентин Михайлович

опубліковано 30 червня 2025 року о 12:25

Народився Калапуц Валентин Михайлович на Волині 05 квітня 1970 року в селі Добре Камінь-Каширського району. У 1974 році сім’я переїздить до села Карла Маркса Поливанівської сільської ради. Через вісім років, отримавши будинок, який дав колгосп, перебралися до Поливанівки. Крім Валентина, в сім’ї росло ще двоє дітей: старший син Михайло і менший - Анатолій. Зі спогадів мами Марії Григорівни:

«Усі три сини росли тихими, спокійними, були дружні між собою. Завжди підтримували один одного».

Валентин, бувши ще хлопчиком, ходив зі своєю бабусею Євою Василівною на ферму, допомагав мити молочарські бідони. Коли одного разу бабуся запропонувала Валику залишитись вдома, бо, можливо, той втомився, на що він відповів: «Так а хто ж допоможе, як не я?»

Марія Григорівна згадує, що Валентин завжди був слухняним, спокійним, добрим, ніколи не конфліктував. У 1977 році пішов до Поливанівської середньої школи, а по закінченню 8-го класу їде до Воронежа і вступає до лісгосптехнікуму. Мав подяки закладу за успіхи у навчанні. Після закінчення був призваний до лав Збройних Сил. Служив у прикордонних військах Приморського краю, мав звання старшини.

Після служби знов повернувся у Воронезьку область, працював, одружився. У першому шлюбі сімейне життя не склалось, але є син Дмитро та донька Анастасія.

У 1992 році, після розпаду союзу, повернувся в Україну і поїхав на Магдалинівщину в радгосп «Пролетар», де працював старшим охоронником.

У 2011 році переїхав до Поливанівки. Одружився вдруге, мав дружину Наталію. Працював у приватному підприємстві « Міропласт» та охоронником.

З початком повномасштабної війни 14 квітня 2022 року був призваний до Збройних Сил України. Воював під Рубіжним Луганської області у мотострілкових військах. Служив у військовій частині А7284 стрільцем відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, старшина. Мав позивний «Вальок». Його побратими розповідали брату Анатолію, що Валентин намагався вберегти своїх товаришів. Туди, де було найважче, намагався йти сам, щоб зберегти життя інших, особливо молодих.

Був удома на ротації. Опісля звільняв м. Ізюм, воював на Донецькому напрямку. Загинув у бою в селищі Ведмеже Луганської області 13.11.2022 року, отримавши вибухову травму голови.

Похований Калапуц Валентин Михайлович на центральному кладовищі села Поливанівка Поливанівського старостинського округу №10 Магдалинівської територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області.