Шубін Валентин Олександрович народився 22 січня 1996 року в місті Дніпро, у дружній і працьовитій родині. Його батьки — Шубін Олександр Вікторович та Шубіна Валентина Іванівна — виховали його разом із братом Денисом і сестрами Олександрою та Анжелікою. У 2002 році родина переїхала до села Жданівка Магдалинівського району, де Валентин і провів більшість свого життя.

У тому ж 2002 році він пішов до першого класу Жданівської загальноосвітньої школи. Вже тоді мріяв стати космонавтом — дивився на небо з допитливими очима, мріючи про великі висоти. Закінчивши в Жданівській загальноосвітній школі 9 класів у 2010 році, вступив до Професійно-технічного училища №2 у Дніпрі, де здобув спеціальність верстатника широкого профілю та оператора верстатів з програмним керуванням.

У 2014 році, ще до служби, Валентин добровільно допомагав у зоні Антитерористичної операції - будував укриття для наших захисників на Донеччині. Він не шукав небезпеки, але завжди був там, де потрібна допомога.

У мирному житті працював за фахом на заводі в Дніпрі, а з 2016 року — у торгівлі. Повернувшись до Жданівки, працював у приватному підприємстві «Діана» та в сільськогосподарському товаристві «Фермер». Любив свою роботу, цінував прості речі, жив чесно та активно.

Валентин був енергійним, життєрадісним, сильним духом і тілом. Захоплювався спортом, зокрема футболом і силовими єдиноборствами. Брав участь у змаганнях, здобував грамоти та відзнаки. Був душею компанії, добрим другом, опорою для рідних.

У 2015 році розпочав спільне життя з Оленою Леонідівною Драган. У 2020 році народився син Матвій, а вже у 2023-му пара офіційно зареєструвала шлюб. Валентин був турботливим батьком, щирим чоловіком, люблячим сином.

Та війна знову покликала.

3 листопада 2023 року Валентин Шубін був призваний до лав Збройних Сил України. Служив розвідником-оператором розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти у складі військової частини А703 на Запорізькому напрямку.

Під час виконання бойового завдання в районі села Чарівне Пологівського району Запорізької області 28 грудня 2023 року Валентин отримав важкі поранення. Боровся за життя, але 11 січня 2024 року помер у Хмельницькій обласній лікарні.

Похований на кладовищі в рідному селі Жданівка

Валентин Шубін — це обличчя нової історії України. Він жив по-справжньому — любив, працював, захищав. Не втік від обов’язку, не зламався. Його життя — коротке, але гідне вічної памʼяті.