Бабенко Сергій Миколайович

опубліковано 09 червня 2026 року о 15:20

Бабенко Сергій Миколайович народився 8 лютого 1997 року в селі Крамарка Магдалинівського району Дніпропетровської області. Проживав у селі Крамарка вул. Степова 52 разом із батьками: мати Бабенко Олена Михайлівна, батько Бабенко Микола Вікторович(10.04. 1965р. – 11.01. 2022р.помер) Є старший брат Бабенко Артем Миколайович 04.04.1987р.н. та сестра Крячун Наталія Миколаївна 25.06.1994р.н. У 2003 році пішов до Крамарської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів. У 2012 році закінчив 9 класів, після чого вступив до Жданівської школи та закінчив 11 класів . Після закінчення навчання відразу почав працювати. У мирному житті працював зокрема на підприємствах «Агро-Ленд», ТОВ «Ласунка» та Нова Пошта. Був відповідальним, надійним і відкритим до людей, завжди готовим підтримати та допомогти.

У серпні 2023 році Сергій добровільно став на захист України та підписав контракт зі Збройними Силами України. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Проходив навчання у місті Чернігів навчальний центр «Десна», навідник ЗУ-23. Присягу склав 10 вересня 2023 року у військовій частині А1414. Та 7 листопада 2023 року отримав посаду навідник в/ч А1302, присвоєне звання спеціаліст. Після навчання одразу був направлений на Донецький напрямок, де брав участь у бойових діях. У лютому 2024 року отримав учасника бойових дій та першу свою медаль . Пізніше підрозділ було переведено до с-ща Черкаське для несення служби. Тут у 2024 році отримав тяжку травму ноги та переломи. Лікування проходив у госпіталі при частині А1302, звідки був направлений в Новомосковську ЦРБ де йому робили операцію.

У 2025 році був знову направлений на Донецький напрямок для проходження служби де проходив відповідні навчання та опановував управління безпілотними літальними апаратами, що використовувалися для виконання бойових завдань. Під час служби отримав досвід бойових дій, проявив себе дисциплінованим та відповідальним військовослужбовцем. Він був вірним побратимом і людиною, на яку завжди можна було покластися. Побратими поважали його за силу духу, відданість, сміливість і добре серце. Був нагороджений відомчими медалями (лютий 2024р.- 08.01. 2026р.) Серед побратимів користувався повагою, був спокійним, врівноваженим та відповідальним.

Сергій був люблячим сином, турботливим братом і справжнім другом. Він дуже любив рибалку та збирати гриби, а найбільшим його захопленням були мотоцикли. Для рідних він назавжди залишиться світлою, щирою людиною, яка завжди підтримувала і берегла тих, кого любила.

Під час проходження військової служби Сергій отримав важку хворобу. 14 лютого 2026 року він помер у лікарні №16 м. Дніпро.

Сергій назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів і побратимів як мужній захисник України, людина честі та великого серця, який до останнього залишався вірним своїй присязі та Батьківщині.