Самокиш Павло Данилович

опубліковано 17 вересня 2026 року о 16:57

Самокиш Павло Данилович народився 23 серпня 1968 року в селі Грабки Магдалинівського району Дніпропетровської області в сім'ї селян.

В 1985 році закінчив Жданівську середню школу. Вищу освіту здобував в Дніпропетровському аграрному університеті з 1985 по 1992 рік.

З 1987 року по 1989 рік - проходив дійсну військову службу в лавах Військово-морського флоту на крейсері Головного управління , бортовий номер 101.

Свій трудовий шлях розпочав в КДСП « Степовий». З 1998року по 2000 рік працював зооінженером в агрофірмі «Зоряна». З 2000 року займався обробітком власних земельних паїв. У 2007 році очолив Жданівське споживче товариство, де працював до моменту його реорганізації.

7 серпня 2014 року добровільно став на захист своєї Вітчизни. По жовтень 2015 проходив службу у лавах окремого батальйону матеріального забезпечення (78 ОМБЗ) на посаді головного сержанта роти. Любив своїх хлопців, мов власних дітей. До останнього дня піклувався і дуже переймався їхньою долею.

У серпні 2021 року мав честь крокувати в коробці ветеранів на військовому параді в Києві, присвяченому 30-річчю незалежності України.

З початком повномасштабного вторгнення 23 лютого 2022 року одним з перших прибув до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Побратими 60-ї окремої механізованої бригади на два роки стали його другою родиною. Дуже важким і тернистим був цей шлях: полон, обмін, два поранення, поля Херсонщини, важкі бої під Бахмутом, гіркота втрат друзів.

27лютого 2024 року на підставі закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», внаслідок отриманих поранень був звільнений з лав Збройних Сил України.

Захоплювався спортом. Через отримані ушкодження та хвороби активні види змінив на шахи та більярд. Енергійний, азартний, ініціативний, емоційний, з загостреним відчуттям справедливості та дуже добрий. Любив Україну, любив свою сім’ю, любив людей, любив життя…

За сумлінне виконання службових обов’язків під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, вірність військовій присязі, мужність, самовідданість, проявлену у боротьбі за незалежність України нагороджений:

нагрудним знаком « Ветеран війни - учасник бойових дій»;
пам’ятною відзнакою - медаллю «Учасник військового параду» (2021 рік);
медалями « ЗА ГІДНІСТЬ ТА ПАТРІОТИЗМ» (2012 рік), « ЗА ОБОРОНУ РІДНОЇ ДЕРЖАВИ»(2015 рік) від Всеукраїнського об’єднання «КРАЇНА»
нагрудним знаком «ГІДНІСТЬ ТА ЧЕСТЬ» від всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України «ЗВИТЯГА» (2015 рік);
медаллю «Захиснику України»(2025рік).

Помер 19 грудня 2025 року. Похований у селі Крамарка Самарівського району Дніпропетровської області.